Кажуть, що він не з Чорнобиля...

Грибний сезон вже давно розпочався.Ринки рясніють не лише вже традиційними шампіньйонами, а й такими делікатесними грибочками,як білі, підосиновики, лисички, парасольки, червоноголовці... Тому, хто ще цієї осені не їхав "на гриби", то зараз саме час дістати зі сховок свої ґумаки й водонепроникну куртку й відправитися на пошуки смачненького. А ті, хто "збирає" гриби в магазинах і на ринках, будьте обачними. Добрі очі продавця - не завжди є гарантією якісного продукту. На днях вирішила себе побалувати юшкою із білих грибів. Кажуть, що цей (показаний нижче) красень не з Чорнобиля, а з Турок... Щось мені не віриться, але задля цікавості купила.

P.S.Не збирайте поганок, вони отруйні!!!

І там таке є...

Братислава - дуже затишне словацьке місто. По енергетиці чимось нагадує Львів, але більше, просторніше. Там є чим дихати,не зважаючи на туристів, та  їх і небагато (порівняно з Парижем або Віднем), а дарма, бо є на що дивитися! Вишуканість старовинних будинків, велич сучасних хмарочосів, простори великих площ зачаровують. Проте найбільше мене вразив пам'ятник... Сталіну! Чого-чого, а такого побачити в Європейській столиці (навіть пострадянській) я не очікувала. Не прошу Вас вірити мені на слово, є фотофакти.

Зізнаюся, що маю підозру, що постать цього симпатичного зеленавого мужчини прикрашатиме фасад Національної галереї, що знаходиться в центрі Братислави, тимчасово. Думаю, пам'ятник - один з експонатів виставки соцреалізму, яка проходить у галереї, і слугує такою своєрідною афішою. Хоча монумент стоїть недовго, але встиг уже попасти в поле зору як українським туристам, так і словакам-патріотам. Неозброєним оком на шиї Сталіна видно сліди вандалізму. Голову йому, бачте, хотіли відсікти, а, можливо, це недоліки виробництва, на камені ж не заживає... Хто його знає...

На десерт викладу ненайкращу свою фотографію, аби Ви краще могли собі уявити масштаби.

P.S. Прошу вибачення у всіх, кого міг образити цей матеріал. Нічого особистого, просто мене цей факт вразив і видався мені цікавим.